Звёзды стали бледнеть,
А мне лететь в звёздную высь.
Может найду судьбы звезду,
Что светит мне всю жизнь.
Вот, уж Земля вдали,
Но корабли дальше летят.
Звёзды вокруг, грезится вдруг,
Мне твой прощальный взгляд.
Припев.
Жди нас Земля, планета голубая,
В своих сердцах храним мы каждый твой рассвет.
С дальних орбит тебе любимая, родная,
Я посылаю свой космический привет!
Наши дети растут,
Их позовут дали планет.
А мы, идём Млечным путём,
Сердцем отметив след.
Вечность, ты так близка,
Летят века, нам не стареть.
Мы не умрём, звёздным огнём
Будут сердца гореть!
Припев.
Жди нас Земля, планета голубая,
В своих сердцах храним мы каждый твой рассвет.
С дальних орбит тебе любимая, родная,
Я посылаю свой космический привет.
Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 5660 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Мифы (Не Рильке) - Светлана Шербан Стихи были нужны для объяснений с возлюбленным. Но это было напрасной затеей. Бесполезной. Зато искренней.
