День гарячий. Підошви горять од втоми.
Передсвято спасіння, вже завтра - Небо!
А сьогодгі Голгофа, плювки, прокльони,
А сьогодні цвяхи... Бог, невже так треба???
Хмари вицвіли болем і зтужавіли.
Душі вицвіли криком: "Він гіден смерті!"
День гарячий... О, хоч би янгольські крила
Вітерцем остудили цих грішних вперих!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
